بِسْمِ اللهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ
77 - كِتَاب: الْمَرْضَى
- БЕМОРЛАР КИТОБИ
1384/1 – بَاب: مَا جَاءَ فِي كَفَّارَةِ الْمَرَضِ
1384.1-БОБ.
БЕМОРЛИКНИНГ КАФФОРАТ ЭКАНИ ХУСУСИДА КЕЛГАН ХАБАРЛАР ҲАҚИДА
1897/5641 - عَنْ أَبِي سَعِيدٍ الْخُدْرِيِّ، وَأَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ الله عَنْهُمَا، عَنِ النَّبِيِّ r قَالَ: «مَا يُصِيبُ الْمُسْلِمَ مِنْ نَصَبٍ وَلَا وَصَبٍ، وَلَا هَمٍّ وَلَا حُزْنٍ وَلَا أَذًى وَلَا غَمٍّ، حَتَّى الشَّوْكَةِ يُشَاكُهَا، إِلَّا كَفَّرَ اللهُ بِهَا مِنْ خَطَايَاهُ».
.18975641. Абу Саъид Худрий ва Абу Ҳурайра розияллоҳу анҳумодан ривоят қилинади:
«Набий соллаллоҳу алайҳи васаллам: «Мусулмонга бирор ҳорғинликми, беморликми, ташвишми, қайғуми, озорми, ғамми етса, ҳатто тикан кирса ҳам, албатта Аллоҳ булар туфайли унинг хатоларини ўчиради», дедилар».