159/12. Муоз розияллоҳу анҳдан ривоят қилинади:
«Расулуллоҳ соллаллоҳу алайҳи васаллам у кишини қўлларидан ушлаб: «Эй Муоз, Аллоҳга қасамки, мен сени яхши кўраман», деб сўнгра: «Сенга ҳар намоз сўнгида
اللهُمَّ أَعِنِّي عَلَى ذِكْرِكَ وَشُكْرِكَ وَحُسْنِ عِبَادَتِكَ
«Аллоҳумма аъинний ъала зикрика ва шукрика ва ҳусни ъибадатик»ни айтишни тавсия қиламан», дедилар».
(Маъноси: Эй Аллоҳим, Сени зикр этишда, Сенга шукр қилишда ва ибодатингни гўзал бажаришда менга ёрдам бер.)
Абу Довуд ва Насаий ривоятлари.
* وروينا بإسناد صحيح في سنن أبي داود، والنسائي، عن معاذ رضي الله عنه، أن رسول الله صلى الله عليه وسلم أخذ بيده وقال: "يا معاذ والله إني لأحبك" ثم قال: "أوصيك يا معاذ لا تدعن في دبر كل صلاة تقول: اللهم أعني على ذكرك وشكرك وحسن عبادتك".